Become Successful with Web Hosting

Daily Archive: 08/02/2019

У Дніпрі відкрили виставку арт-робіт, присвячену подіям на Майдані

У Дніпрі, в національному історичному музеї імені Яворницького, 8 лютого відкрили виставку «Майдан: простір творчості». Вона об’єднала понад 70 робіт студентів-дизайнерів з різних міст України, створених під враженням від подій Революції Гідності.

Як розповів Радіо Свобода куратор проекту, керівник майстерні графічного дизайну Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Віталій Шостя, студенти задумували й творили свої роботи безпосередньо під час Революції Гідності, учасниками та свідками якої вони були. На Майдані вони шукали теми та ідеї для своїх артбуків, плакатів, календарів, збирали колекції гасел, зображень на щитах та касках майданівців тощо.

За словами куратора, серед найцікавіших експонатів – експериментальний артбук із металу «Карби Майдану» Віри Риліної: зібрання гасел Майдану, виконане на «аркушах» із заліза, зібраних під час буремних подій зими 2013-2014 років.

«Така незвична форма була знайдена. Справді, не відтворювати ж гасла Майдану на глянцевому папері. Авторка використала листи металу різного розміру. Це метал з Майдану, зокрема, з металевих діжок. Це – як голоси Майдану: там ми чуємо щось, там, там…», – пояснив задум студентки Віталій Шостя.

Серед експонатів також серії календарів та плакатів на тему Майдану й російської агресії, а також інформаційної війни з Росією. Одна з оригінальних робіт – «Автограф Майдану»: колекція імпровізованих шрифтів, які використовували учасники Революції Гідності. Їх зібрала й відтворила молода дизайнерка Ольга Кисельова.

Як зазначив куратор Віталій Шостя, у процесі роботи над складною темою студенти змінювались і самі.

«В процесі роботи над цими творами почала з’являтись якась громадянськість. Студентка, яка працювала над артбуком, – росіянка за походженням, яка була російськомовною, почала говорити українською. Я вважаю, що це важливо», – додав Шостя.

Експозицію доповнили тематичні артефакти місцевої музейної збірки експонатів Майдану – одяг і обладунки учасників акцій протесту, каски журналістів та протестувальників, шматок бруківки, пляшка з-під запалювальної суміші, газети, фотографії.

Виставка працюватиме в Дніпрі півтора місяці. Пізніше виставлені на ній арт-роботи стануть експонатами Національного музею Революції Гідності в Києві.

Звільнення Аласанії: правління «Суспільного» заявляє про втручання в редакційну політику і маніпуляції

Наглядова рада «Суспільного мовлення» вдалася до «маніпуляцій і втручання в редакційну політику» у своєму обґрунтуванні звільнення голови правління мовника Зураба Аласанії. Таку думку висловили члени правління в спільній заяві, яку 8 лютого оприлюднило «Суспільне».

Нею члени правління Національної суспільної телерадіокомпанії (Суспільного мовника) прокоментували протокол засідання Наглядової ради, де було ухвалено дострокове розірвання контракту з головою правління Зурабом Аласанією.

Зокрема зауваження наглядового органу щодо невисвітлення Хресної ходи у липні 2018 року та інших подій, в яких брав участь президент України Петро Порошенко, у правлінні Суспільного мовника вважають «прямим та грубим» втручанням у редакційну політику.

Також Наглядова рада у своєму рішенні звинувачує голову правління в тому, що він створив паралельну структуру – директорат – і делегував їй повноваження членів правління.

Згідно з позицією правління, делегування повноважень було необхідним для ефективного управління.

«Керівник будь-якої компанії розподіляє виконання певних обов’язків між різними топ-менеджерами відповідно до їхніх посадових обов’язків та компетенцій», – йдеться в заяві.

Як стверджують члени правління, створення посад директорату було узгоджене з Наглядовою радою ще в 2017 році, а оновлена структура компанії була затверджена в жовтні 2018 року, також за участі і наглядового органу, і менеджменту.

«Якщо Наглядова рада затверджувала стару структуру, а тепер затвердила нову, розроблену за безпосередньої участі правління, її ухвалення не може бути свідченням неспроможності побудувати ефективну систему управління компанією та підставою для дострокового розірвання контракту з головою правління», – пояснюють автори звернення.

Читайте також: ОБСЄ назвало «тривожним» звільнення Аласанії з посади голови «Суспільного»​

Наглядова рада пояснила звільнення Аласанії також тим, що члени правління отримували премії попри те, що НСТУ не мала належного фінансування з бюджету і була змушена вдаватися до антикризових заходів.

На це в правлінні зауважують, що преміювання було узгоджене з Наглядовою радою.​

«Преміювання працівників ПАТ «НСТУ», зокрема й керівного складу, здійснюється відповідно до порядку, що був прозоро та відкрито ухвалений спільним рішенням адміністрації, колективом ПАТ «НСТУ» та профспілками і є частиною Колективної угоди, яку також погодила Наглядова рада своїм рішенням», – йдеться в заяві.

Крім того, невпорядкованість фінансової звітності, яку закидав Аласанії член Наглядової ради В’ячеслав Козак, в правлінні пояснили складнощами у впорядкуванні звітності всіх філій НСТУ. Компанія Ernst&Young, яка здійснює аудит, потребує єдиної звітності, тоді як в різних філіях її вели по-різному, пояснюють представники Суспільного.

«Зауважимо, що фінансовий звіт за 2018 рік ПАТ «НСТУ» здаватиме вже в консолідованому вигляді в міжнародному форматі МФСЗ. Тобто робота, невиконання якої в першому проекті рішення названо підставою для дострокового припинення контракту з головою правління, насправді виконана», – стверджують вони.

Читайте також: Суспільне мовлення: Клімкін відреагував на звільнення Аласанії​

У підсумку члени правління Суспільного мовника закликали Наглядову раду переглянути рішення про звільнення Аласанії як ухвалене в «неправовий спосіб».

Раніше член Наглядової ради Євген Глібовицький заявив, що готовий судитися з колегами через те, що рішення про дострокове розірвання контракту з головою правління ухвалили без нього.

7 лютого «Суспільне» оприлюднило протокол засідання Наглядової ради 31 січня, на якому ухвалили дострокове розірвання контракту з головою правління Зурабом Аласанією.

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової радиНСТУ під час цього голосування.

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посадідо 14 травня 2021 року.

Батальйон «Госпітальєри» отримав бюджетне фінансування й став комунальним підприємством у Дніпрі

У Дніпрі на базі медичного батальйону «Госпітальєри» Української Добровольчої Армії створили комунальне підприємство «Госпітальєри Дніпра», воно отримало фінансування з міського бюджету Дніпра.

Новостворене підприємство презентували в п’ятницю. Його очолила засновниця «Госпітальєрів», доброволець-медик Яна Зінкевич.

За її словами, це перше таке комунальне підприємство в Україні. Його мета – навчати людей наданню домедичної та першої медичної допомоги потерпілим в різних ситуаціях. Першими інструктори «Госпітальєрів» розпочали вишкіл співробітників «Муніципальної варти», далі планують заняття з іншими бюджетниками, зокрема вчителями.

Як розповіла Зінкевич, для роботи комунального підприємства з міського бюджету Дніпра на цей рік виділили 4,6 мільйона гривень, які підуть на оплату праці співробітників, закупівлю матеріалів, манекенів, дообладнання приміщення тощо. Штат підприємства складає 13 осіб.

«Ми маємо право займатись господарською діяльністю і, мабуть, десь через місяць ми будемо займатись і комерційними проектами в тому числі. У Дніпрі є дуже багато охочих навчатись», – сказала Яна Зінкевич на запитання Радіо Свобода.

Підприємство об’єднало сертифікованих інструкторів – медиків та парамедиків – з досвідом надання допомоги пораненим у зоні бойових дій. Усі вони мають державні та волонтерські відзнаки.

Як розповів інструктор КП «Госпітальєри Дніпра», парамедик Всеволод Дорофєєв, медичний батальйон «Госпітальєри» УДА був створений 2014 року для евакуації та надання першої допомоги бійцям на передових позиціях у зоні бойових дій на Донбасі. На кінець 2018 року через руки медиків батальйону пройшло 2 тисячі 750 людей.

«Рекорд» – за один день 60 людей. Це було під час боїв за Донецький аеропорт», – сказав Всеволод Дорофєєв.

Яна Зінкевич – доброволець-медик, яка врятувала з-під обстрілів понад сто бійців. 5 грудня 2015 року в ДТП біля Дніпра вона зазнала важких ушкоджень хребта.

Copyright © 2019  Накипіло  All rights reserved   |   громадянський портал | мережа правди | sellines