Monthly Archive: March 2019

Підлеглих Горбатюка звинувачують у незаконному обшуку в справі Татькова, ті вважають це тиском

Державне бюро розслідувань розслідує кримінальне провадження через можливе перевищення слідчими Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури, очолюваного Сергієм Горбатюком, службових повноважень під час обшуку в справі, яка стосується судді-втікача, голови Вищого господарського суду України часів Януковича Віктора Татькова. У свою чергу, в департаменті вважають відкрите провадження впливом на хід розслідування щодо злочинів суддів господарських судів.

Відповідне провадження зареєструвала заступниця генпрокурора Анжела Стрижевська в лютому 2019 року за заявою ЖЕКу.

Раніше підлеглі Горбатюка провели обшук в організації, що обслуговує будинок, в якому знаходиться майно, оформлене на найближче оточення Віктора Татькова. Водночас слідчі звернулися до суду із клопотанням про передачу арештованого нерухомого майна в управління новоствореного Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Це б дозволило заробляти на цьому майні не судді-втікачу та його оточенню, а державі.

Водночас у ЖЕКу після обшуку звернулись із скаргою – зокрема, про начебто порушення під час обшуку. На підставі цієї скарги було зареєструване провадження, у якому йдеться, що під час слідчих дій були вилучені персональні дані осіб, які не мають відношення до справи щодо Татькова та його оточення, і не зазначені в ухвалі суду.

На першому засіданні, яке відбулося 25 березня у Печерському районному суді Києва, слідчий Державного бюро розслідувань клопотав про вилучення документів, які слідчі Департаменту спецрозслідувань ГПУ отримали в ході обшуку.

​«Потрібно провести тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження…з метою вилучення копій ухвали слідчого судді про обшук, протоколу обшуку та матеріалів», – заявив під час судового засідання слідчий ДБР Олександр Омельченко.

«Судячи з додатків до клопотання, ці матеріали у них вже є. Яким чином ці документи можуть вплинути на якесь доказове значення, якщо ці копії і так вже є, на нашу думку, незрозуміло», – заявив у відповідь старший слідчий Департаменту спецрозслідувань ГПУ В’ячеслав Жихарєв. У підсумку суддя відхилила це клопотання. «У задоволенні клопотання слідчого… Державного бюро розслідувань про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні…відмовити», – постановила суддя Печерського районного суду Ірина Григоренко.

У коментарі Радіо Свобода керівник Департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк заявив, що вважає відкрите проти його підлеглих провадження тиском на слідчих і розслідування.

«Під час слідчих дій вилучаються об’єкти, які крім доказів можуть містити інші дані, які не можна розділити. – пояснив Горбатюк. – Та для того і є таємниця досудового розслідування, і обов’язок слідчого ні в якому разі не розголошувати даних, а використовувати виключно для кримінального провадження необхідні докази. Алі ці закиди – це формальний привід. Бо провадження було зареєстроване після того, як прокурор розглянув скаргу ЖЕКу і дав відповідь, що порушень не встановлено».

Горбатюк додав, що на його думку, провадження було зареєстроване «з метою впливу на розслідування» справи щодо судді Татькова та його оточення: «Як один із варіантів, це вирішення питання зняття арешту майна, чи створення перешкод для передачі цього майна в АРМА. А в принципі, мені здається, що кінцева мета якимось чином добитися того, щоб забрати цю справу, щоб вже тоді безперешкодно можна було б, так би мовити, нищити її і все, що з нею пов’язано», – сказав Горбатюк.

Раніше «Схеми» виявили, що оточення судді-втікача Віктора Татькова продовжує щомісячно заробляти до 8 мільйонів гривень на оренді нерухомості, на яку було раніше накладено арешт. Це журналістам повідомив начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

Подільський районний суд Києва за клопотанням Генеральної прокуратури наклав арешт на майже 300 об’єктів нерухомого майна осіб, наближених до судді Татькова, якого нині розшукують правоохоронці – серед якого, у тому числі, офісні та житлові приміщення.

​Наприкінці листопада Генпрокуратура звернулася до суду з клопотанням про передачу арештованого нерухомого майна оточення Віктора Татькова в управління новоствореного Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА). Однак Подільський районний суд Києва в цьому відмовив, пославшись на те, що треба з’ясувати позицію формальних власників арештованої нерухомості. У Генпрокуратурі заявили, що знову про це клопотатимуть.

Уперше про елітну нерухомість оточення Віктора Татькова «Схеми» повідомили торік у червні в розслідуванні «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова – журналісти виявили близько сотні об’єктів в Україні та з десяток в Іспанії, записаних на його родичів і незаможних друзів.

А згодом, у грудні 2018-го знайшли в родини судді-втікача в Іспанії 60 гектарів землі та півдесятка апартаментів.

​Віктор Татьков за часів президентства Віктора Януковича очолював Вищий господарський суд України, де ставили останню крапку в суперечках навколо майна та бізнесу. Від жовтня 2016-го Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генпрокуратури, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень.

Сам Татьков тепер переховується від українського правосуддя за кордоном: спочатку лікувався у Німеччині, а згодом перебував у Австрії, де навіть попросив політичного притулку.

 

Український суд залишив статус біженця білоруському наркоторговцю, якого розшукує Інтерпол

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва залишив без змін рішення першої інстанції про повернення статусу біженця Володимиру Юрченку – білоруському наркоторговцю, який з 2014 року перебуває у міжнародному розшуку по лінії Інтерполу за організацію транскордонного каналу збуту важких наркотиків. Про це повідомляє журналіст Радіо Свобода із зали суду.

Рішення апеляційного суду закріплює за Володимиром Юрченком статус біженця, а отже, дозволяє йому уникнути екстрадиції до Білорусі, де він мав постати перед правосуддям.

Державна міграційна служба України спільно із СБУ просила суд позбавити білоруса статусу біженця, який він отримав ще в 2017-му.

​У ДМСУ пояснюють: тоді СБУ у відповідь на їхній запит надала інформацію, що Юрченко не перебуває в розшуку, а отже, вони не мали підстав не надати йому статус біженця.

За півроку, у квітні 2018-го, в ДМСУ почали виправляти помилку – і позбавили білоруса цього статусу з формулюванням, що його «діяльність може становити загрозу національній безпеці, громадському порядку та здоров’ю населення».

Згодом, у грудні 2018-го, суд першої інстанції визнав протиправним та скасував це рішення Державної міграційної служби, оскільки у ДМС не надали доказів того, що діяльність Юрченка становить загрозу національній безпеці, а його перебування в міжнародному розшуку суд не визнав доказом такої загрози.

ДМСУ подала апеляційну скаргу на це рішення, однак Шостий апеляційний суд залишив рішення першої інстанції без змін. Таким чином, правових підстав для екстрадиції білоруса наразі немає.

У липні 2018 року Володимира Юрченка затримали в Чернігові. За даними правоохоронців, він організовував та забезпечував перевезення героїну з Росії на територію Білорусі, України та країн Євросоюзу.

У 2010 році він вперше потрапив у поле зору правоохоронців – тоді білоруські прикордонники на одному з пунктів пропуску виявили автомобіль, у якому перевозили 28 кілограмів героїну на загальну суму близько 1 мільйон доларів США. Наркотик вирішили замаскувати під цибулю та сховати у дверцятах автомобіля.

У результаті правоохоронці викрили діяльність транснаціональної організованої злочинної групи, яка займалася поставками героїну із Середньої Азії. Відбулась низка затримань членів злочинної групи на території Росії та Білорусі.

Однак самому Юрченку вдалося уникнути відповідальності та виїхати за межі Білорусі. У зв’язку з цим білоруські правоохоронці оголосили його у міжнародний розшук – у 2014 році Генеральний секретаріат Інтерполу вніс його до переліку розшукуваних осіб.

МОЗ: в Україні близько 100 тисяч людей страждають від епілепсії

Близько 100 тисяч людей в Україні страждають від епілепсії, хронічного розладу мозкової діяльності, що характерний нападами у вигляді судом, повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

«Правильна перша допомога людині з епілепсією під час нападу: перевернути людину на бік і покласти щось м’яке під голову, щоб уникнути травми», – повідомили у МОЗ.

У відомстві додали, що під час нападу людині з епілепсією не треба нічого класти до рота чи  намагатися зупинити напад  – він має пройти сам.

За даними Міністерства охорони здоров’я, нині у світі діагноз «епілепсія» мають близько 50 мільйонів людей.

26 березня – День обізнаності про епілепсію.

В уряді пояснили, як багатодітним сім’ям отримати додаткову допомогу на дітей

Міністерство соціальної політики України пояснює, як багатодітним родинам отримати додаткові виплати на дітей, що почнуть діяти з 1 квітня.

«Для того, щоб оформити допомогу на дитину, мамі або татові слід звернутися у найближче відділення соціального захисту населення і написати заяву на отримання грошей. При собі також потрібно мати оригінал і копію посвідчення багатодітної сім’ї, без якого оформити допомогу буде неможливо, та свідоцтва про народження дітей», – повідомляє Мінсоцполітики 26 березня.

За повідомленням, виплати здійснюватимуться через Укрпошту чи уповноважений державою банк на соціальні виплати за вибором сім’ї.

Читайте також: Грошова допомога на народження і виховання дітей: приклади з ЄС

Від 1 квітня 2019 року в Україні збільшується допомога багатодітним сім’ям. Уряд виплачуватиме батькам на кожну третю і наступну дитину щомісяця 1 700 гривень. Виплати здійснюватимуться доти, поки дитині не виповниться 6 років.

Доплата стосується не лише тих, хто народив чи народить дитину цього року, кажуть у Мінсоцполітики. Кожна сім’я, яка має посвідчення багатодітної, має змогу з 1 квітня оформити додаткову допомогу на дитину. Якщо в родині четверо дітей, двом з яких ще немає 6 років, держава виплатить на кожну з них по 1 700 гривень. Це додатково до щомісячних 860 гривень допомоги при народженні дитини, наголошують в уряді.

За даними Мінсоцполітики, в Україні наразі налічується 160 тисяч багатодітних сімей, в яких є діти віком до 6 років.

 

Євро-2020: Україна здобула важку перемогу в Люксембурзі

Збірна України з футболу змогла здобути важку виїзну перемогу у другому поєдинку відбірного турніру чемпіонату Європи 2020 року. У поєдинку проти команди Люксембургу «синьо-жовті» лише на доданих арбітром хвилинах вирвали перемогу – 2:1.

Українці першими в цій зустрічі пропустили – після серії помилок захисту на 34-й хвилині Давид Тюрпель із метра влучив у порожні ворота. Ще до перерви, на 40-й хвилині, Віктор Циганков відновив рівновагу.

По перерві зусилля гостей були марними до компенсованого часу матчу: після навісу зі штрафного зрізав м’яч у власні ворота один із лідерів люксембуржців Жерсон Родрігес.

В іншому матчі групи В збірні Португалії та Сербії розійшлися миром – 1:1.

Після цих ігор підопічні Андрія Шевченка очолили групу, маючи чотири очки після двох ігор. Другими з трьома очками залишилися люксембуржці (вони також провели два матчі). Третіми після двох ігор із двома очками є португальці. На четвертому місці після одного матчу опинилися серби (одне очко). Останніми є литовці, які програли люксембуржцям у першому турі, а сьогодні не грали.

Мораєс уперше розпочне матч в основному складі збірної України

Нападник донецького «Шахтаря» Жуніор Мораєс, який минулого тижня отримав українське громадянство, вперше у своїй кар’єрі зі стартових хвилин вийде в основному складі збірної України з футболу. Це станеться о 21:45 за київським часом у Люксембурзі, проти національної команди якого «синьо-жовті» проведуть другий поєдинок у відбірному турнірі чемпіонату Європи 2020 року.

Як і 22 березня у виїзному поєдинку в Португалії (0:0), у воротах стоятиме П’ятов, решта польових гравців: Бутко, Бурда, Матвієнко, Миколенко – Малиновський, Безус, Зінченко – Циганков, Коноплянка.

Після першого туру збірна Люксембургу очолює турнірну таблицю групи В, минулої п’ятниці ця команда на своєму полі переграла литовську збірну (2:1). По одному очку мають збірні України та Португалії, не мають балів литовці та серби, які сьогодні розпочинають відбірний турнір у Португалії. На Євро-2020 з кожної групи вийдуть по дві найкращі команди.

Cлова підтримки на футболках надсилають зі Львова українським морякам

Десятки людей зібралися у Львові на акцію підтримки полонених українських моряків, затриманих Росією 25 листопада 2018 року. Спершу відбулась молитва за здоров’я полонених, після якої кожний міг написати слова чи намалювати малюнок на футболках, які будуть надіслані українським морякам, щоб підтримати їхній моральний дух.

«І слова, і малюнок мають сенс. Головне, щоб це робилось із душею, щоб людина розуміла, що хоче донести до полонених, яких ми поважаємо. Нам важливо донести до всіх, що українці в полоні в Росії, підтримати хлопців», – говорить учасник акції Христина Мокрій.

Акцію організували через соціальні мережі, до неї долучилися небайдужі львів’яни, які перейммаються долею українських моряків.

«У важку хвилину хочу підтримати українських моряків. Маємо вимогу, щоб писати російською, без української символіки, щоб пропустила цензура Росії, пишемо і листи морякам від львів’ян», – наголосила львів’янка Богдана Синєкевич.

«Україна має ухвалити законопроект, який надасть правовий і соціальний статуси полоненим, надасть матеріальні гарантії їхнім сім’ям», – наголосив під час заходу активіст Юрій Яценко, який потрапив у російський полон у 2014 році і провів у СІЗО в Курську рік і 5 днів.

На сьогодні в полоні в Росії перебувають 74 цивільних громадянина України і 24 українські військовополонені моряки.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає цих моряків військовополоненими. Країни Заходу закликають Росію звільнити моряків і забезпечити свободу судноплавства в Керченській протоці.

У ніч перед виборами Україна перейде на літній час

У ніч на 31 березня о 3:00 за київським часом стрілки годинників переведуть на одну годину вперед

Copyright © 2019  НАКИПІЛО  All rights reserved   |   громадянський портал | мережа правди | dmnsa | sellines| купуй!