Author Archive: FreedomFighter

Заступник гендиректора «Укрзалізниці» Максим Бланк відхрещується від свого патрона Леоніда Юрушева

urushev

Заступник гендиректора «Укрзалізниці» Максим Бланк відхрещується від свого патрона Леоніда Юрушева.

Перший заступник генерального директора «Укрзалізниці» Максим Бланк подав позов до Голосіївського районного суду проти журналістки Анастасії Іванцової.

Чиновник вимагає спростувати інформацію, поширену про нього у розслідуванні «Інфраструктура для олігарха Леоніда Юрушева» та відшкодувати йому сукупно понад 150 тисяч гривень: 100 тисяч моральної шкоди, 25 тисяч компенсації за проведення лінгвістичної експертизи та 30 тисяч гривень за послуги адвоката.

У матеріалі, до якого має притензії залізничник Максим Бланк, йшлося про олігарха Леоніда Юрушева, колишнього роботодавця цього чиновника, та їхній спільний бізнес.

Тривалий час Максим Бланк працював на Юрушева та й досі залишається його бізнес-партнером. Згідно з Єдиним бізнес-реєстром України, спільно з Юрушевим Бланк володіє фінансовою компанією «Аструм Капітал».

У публікації журналістка зіставила декілька фактів: призначення Максима Бланка на позицію першого заступника генерального директора «Укрзалізниці» та наступне збільшення обсягів замовлень послуг з ремонту вагонів у підприємства Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва вагонів із орбіти Леоніда Юрушева. Висновки журналістка зробила на підставі аналізу даних з офіційного Віснику державних закупівель.

Саме це зіставлення і стало предметом позову чиновника. Так, Максим Бланк вважає, що через публікацію розслідування нібито була поширена недостовірна інформація, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

У позовних вимогах Бланка третім відповідачем визначено екс-заступника міністра інфраструктури, експерта транспортної галузі Олександра Каву, якого в своєму матеріалі цитує Іванцова.

Судове засідання у справі відбудеться у четвер, 11 лютого, о 16:40 в Голосіївському районному суді Києва за адресою вул. Потєхіна, 14а, кабінет №15. Суддя у справі – Новак А.В.

Розслідування Іванцової було опубліковано в мережі 30 жовтня 2015 року. Після публікації Максим Бланк не звертався до редакції чи до журналістки Анастасії Іванцової та не вимагав спростувати або уточнити інформацію.

Правда України

Наступного траншу від МВФ не буде, якщо Порошенко і Яценюк не прискорять реформи

vlada-ua

Наступного траншу від МВФ не буде, якщо Порошенко і Яценюк не прискорять реформи.

Наступного траншу від Міжнародного валютного фонду не буде, якщо Україна не прискорить процес реформ, прокоментувала міністр фінансів України Наталія Яресько заяву директора-розпорядника фонду Крістін Лагард.

“Я бачу, що це (заява К.Лагард, – ред.) наголошує на тому, що транші не дають без реформ. Прискорення реформ потрібно, а не гальмування”, – сказала глава Мінфіну на засіданні комітету Верховної Ради з питань економічної політики в Києві в середу.

Н.Яресько зазначила, що завдяки депутатам, у МВФ немає запитань до прийнятого парламентом бюджету на 2016 рік. “Але зараз є питання до всіх нас, як ми будемо діяти далі в політичній кризі і узгодимо зміни в уряді, і як прискорити ці реформи”, – сказала вона.

Як повідомлялося, в середу, 10 лютого, К.Лагард заявила, що МВФ складно продовжувати співпрацю з Україною за програмою розширеного фінансування EFF без належної боротьби з корупцією.

“Я стурбована тим повільним прогресом, який демонструє Україна в поліпшенні державного управління, в боротьбі з корупцією і в зниженні впливу корисливих інтересів на політику. При відсутності помітних зусиль надати новий поштовх реформам в управлінні державою і боротьбі з корупцією складно уявити, що підтримувана МВФ програма триватиме і буде успішною”, – йдеться в заяві глави Фонду.

Правда України

З 1 січня 2017 року в Україні не буде єдиних комунальних тарифів

tarify-ua

З 1 січня 2017 року Україні не буде єдиних комунальних тарифів навіть на рівні областей. У кожному будинку розмір оплати за отримані послуги буде визначатися на загальних зборах мешканців.

Нововведення передбачено Законом №1581-д “Про житлово-комунальні послуги”, прийнятим Верховною Радою України в першому читанні. “Зауважень багато, ми їх приймаємо протягом місяця. Але законопроект дуже важливий, він, нарешті, дасть можливість залучити кошти в реконструкцію житлового фонду, а також змусить монополістів надавати якісні послуги”, – прокоментував документ один з його співавторів народний депутат України Петро Сабашук.

За державою залишається функція регулювання граничних тарифів монополістів (за електрику, тепло, воду і таке інше), а об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і іншим компаніям, що управляють надається право контролювати якість послуги.

Наприклад, гаряча вода: згідно з нормативами, прописаним постановою Кабінету міністрів, її температура повинна бути від 50 до 75 градусів за Цельсієм. Якщо градус падає до 45-49, то споживачі мають право на знижку плати на 10% на весь час температурного відхилення, якщо до 40-44 градусів – знижка в 30%, якщо вода холодніше 40 градусів – послуга не оплачується взагалі. Але домогтися поодинці скасування оплати або коригування оплати дуже складно.

Парламентарії сподіваються, що юридичним особам у вигляді керуючих компаній буде легше розмовляти з монополістами після прийняття нового закону. “Тепломір, що вимірює температуру гарячої води, коштує 10-15 тис. грн. Встановлювати таке обладнання в кожній квартирі дорого, а на рівні будинку ця інвестиція дуже швидко окупається, економія складе від 5 до 7%”, – наводить приклад Сабашук.

Ще в законопроекті прописано поняття “питна вода”, і тепер до дому її водоканали повинні постачати згідно з відповідним стандартом. “Якщо вода іржава, керуюча компанія має право вимагати поставити фільтри на вході в будинок, або зменшити вартість виплат монополісту на ціну необхідного обладнання”, – пояснив Сабашук.

Що стосується самих тарифів, які будуть платити власники житла за отримані послуги, то їх розмір буде встановлюватися на загальних зборах мешканців, держава не виставляє жодних обмежень щодо їх розміру.

“Таким чином, і будуть акумулюватися кошти на модернізацію житлового фонду. На загальних зборах буде прийматися, наприклад, рішення встановити регулятор тепла, а тариф на опалення залишити на колишньому рівні, а різницю збирати, щоб потім утеплити стіни”, – навів парламентарій.

Ще одна нова вимога – страхування відповідальності керуючих. “Інституту керуючих у нас ще немає, він тільки створюється. Логічно, що функцію контролю держава віддає ринку, а саме страховикам. У разі некомпетентності або шахрайства керуючого саме страхові компанії будуть компенсувати жителям збиток, нанесений діями цієї особи”, – уточнив аналітик Союзу міст Україна Ярослав Рябушук.

Втім, деякі експерти вважають цей законопроект є фікцією. “Ніяких реформ в ЖКГ немає з 30-х років. Ось і зараз не розділяються житлові та комунальні послуги. Адже якщо житлові можуть надавати незалежні фахівці, то комунальні були і залишаться монопольними”, – підкреслив глава Житлового союзу України Олександр Скубченко.

На його думку, законопроект тільки підсилює монополізм навіть там, де його можна було б уникнути. Оскільки в Україні тільки 10-12% житла управляється ОСББ та іншими недержавними організаціями. І ймовірність, що до літа громадяни захочуть і встигнуть організуватися, дуже мала. Як наслідок – керуючі компанії будуть вибиратися місцевими органами влади на конкурсах.

“Ми всі з вами знаємо, як прописуються умови на конкурси. Найімовірніший сценарій – залишаться ті самі ЖЕКи, але з правом невмотивовано підвищувати тарифи, під програми, чия ефективність насправді надумана. Ті ж обшивки стін хрущовок пінопластом”, – підсумував Скубченко.

Правда України

Чи подарують нам безвізові подорожі, якщо у Львові відкрився найбільший візовий центр

vizovyi-centr-lviv

Чи подарують нам безвізові подорожі, якщо у Львові відкрився найбільший візовий центр.

Минулого тижня у Львові відкрився найбільший в Україні візовий центр, який обслуговує 11 країн. А ще тижнем раніше в пресі вирували пристрасті, пов’язані з іноземним походженням візових операторів. Саме час з’ясувати, що відбувається на ринку візових сервісів в Україні, навіщо посольства віддають “на відкуп” свої функції, і чим візові центри будуть займатися в разі вступу в силу безвізового режиму з ЄС.

5 лютого консули відразу декількох країн – Польщі, Чехії, Німеччини – зустрілися у Львові, щоб урочисто відкрити найбільший в Україні візовий центр. Правда, подія була, по суті, чисто протокольною, оскільки де-факто львівський візовий центр функціонує вже три місяці. Навіщо відкривати найбільший в країні візовий центр за півроку до передбачуваного вступу в силу безвізового режиму?

До середини минулого десятиліття документи на візи приймалися виключно в посольствах і консульствах, розташованих, як правило, в столиці. Жителям інших міст доводилося їздити за візами до Києва, втрачаючи час не тільки в поїздках, але і в чергах, які рік від року ставали все довшими.

У якийсь момент дипломатичні місії найбільш відвідуваних країн зрозуміли, що просто перестають справлятися зі зростаючим потоком туристів, а розширювати власні візові відділи їм не дозволяють ні площі приміщень, ні обсяги фінансування, одержувані від своїх урядів. Ось тоді і з’явилася ідея передати всю “паперову” роботу на аутсорсинг, залишивши за собою лише прийняття рішень – видавати чи не видавати візу в кожному конкретному випадку.

Першими по шляху візового аутсорсингу пішли Бельгія і Нідерланди – їх візові центри були відкриті в 2007 році. Досвід виявився вдалим, і незабаром прикладу колег з Бенілюксу послідували дипмісії інших європейських країн. На сьогоднішній день систему прийому та видачі документів через візові центри впровадили дипломатичні представництва 15 держав. Такі центри відкриті в 16 містах України, беручи до уваги три міста (Сімферополь, Донецьк і Луганськ), які виявилися на окупованих територіях, – візові центри там тимчасово не працюють.

У новому візовому центрі у Львові представлені інтереси аж 11-ти держав: заявники можуть подавати документи на оформлення віз до Польщі, Німеччини, Болгарії, Греції, Словенії, Чехії, Литви, Бельгії, Нідерландів, Хорватії та Канади. Загальна площа візового центру 2600 кв.м., він займає цілий поверх торгової будівлі. Для обслуговування заявників відкриті 109 вікон, але основна частина – понад 50 – припадає, що очікувано, на польський сектор.
За день візовий центр здатний обслужити 3000 осіб, при цьому працює електронна черга, час очікування в якій не повинен перевищувати 15 хвилин.

Так кому ж в підсумку українці віддають документи? На ринку візового обслуговування працюють на поточний момент 4 компанії, які були обрані урядами зарубіжних країн для представлення своїх інтересів на території України: TLSContact, VMS, “Поні-Експрес” і VFS Global. Ці компанії вибираються на відкритих тендерах, умови яких визначаються виключно організаторами – дипломатичними місіями. Ні МЗС України, ні будь-які інші урядові установи прямого відношення до цього не мають.

Жоден з цих чотирьох брендів не є українським, а деякі навіть не мають офіційно зареєстрованих в Україні дочірніх компаній. Але це не унікально-українська ситуація – аналогічна картина спостерігається і в Росії, і в Казахстані і в інших країнах зі свідомо високим рівнем корупції. Місцевий бізнес до візового аутсорсингу посольства намагаються просто не підпускати. Чому – відповідь очевидна, хоча самі дипломати від неї ввічливо ухиляються.

Компанія TLSContact є частиною французького телекомунікаційного холдингу Teleperformance, головний напрямок діяльності якого – будівництво та експлуатація call-центрів (понад 230 в 62 країнах світу). В Україні TLSContact управляє візовими центрами Великобританії і Швейцарії.

Компанія “Поні-Експрес”, що представляє інтереси Словаччини та Латвії, – це дочірнє підприємство російської кур’єрської служби з однойменною назвою. Основним бенефіціаром цієї компанії є відомий російський олігарх Олег Дерипаска.

Італійська компанія VMS (Visa Management Service) управляє, відповідно, візовими центрами Італії. За деякими відомостями, компанія афілійована з відомою фінансовою групою Intesa Sanpaolo. Цю інформацію побічно підтверджує той факт, що всі візові центри в Україні VMS відкриває на базі відділень “Правекс-Банку”, єдиним акціонером якого є якраз Intesa Sanpaolo.

Найбільший “клієнтський портфель” – 18 країн – у міжнародної компанії VFS Global. По суті саме ця компанія свого часу придумала саме поняття “візовий аутсорсинг” і, по суті, заснувала цей ринок ще в 2001 році. VFS Global – частина найбільшого міжнародного туристичного холдингу Kuoni Group, який в цьому році відзначає своє 110-річчя. Штаб-квартира Kuoni Group знаходиться в Цюріху (Швейцарія), головний офіс VFS Global розташований в Дубаї (ОАЕ), а міжнародний центр технічної підтримки – в Мумбаї (Індія). Клієнтами VFS Global є уряди 48 держав, в інтересах яких візові центри функціонують в 124 країнах світу.

Саме навколо VFS Global пару тижнів назад вирували пристрасті через звинувачення компанії в роботі через третіх осіб, які, в свою чергу, імовірно мають відношення до офшорної компанії. Підозри викликав чек про оплату послуг візового центру, на якому було вказано іншу юридичну особу – ПП “Вiзовій Сервic Центр”. У компанії VFS до цієї історії ставляться більш ніж спокійно і з легкістю її коментують.

“У багатьох країнах, у тому числі в Україні, VFS працює спільно з партнерами – компаніями, що управляють, – пояснює менеджер VFS в Україні Аміт Кумар Шарма. – Ми залучаємо їх, в першу чергу, для будівництва і ремонту приміщень візових центрів, оскільки сама VFS Global не займається будівництвом. і іноді передаємо частину технічних функцій, таких, наприклад, як підбір персоналу або прийом платежів від заявників. Ці компанії обов’язково присутні в наших конкурсних заявках і затверджуються дипломатичними місіями, чиї інтереси представлені в Сервісно-візових центрах. Фірма “Вiзовий Сервic Центр“- одна з таких компаній-партнерів, причому в Україні ми працюємо з нею вже більше 7 років”.

Строго кажучи, VFS Global – це IT-компанія, яка розробляє програмні платформи, системи безпеки і технології обробки візових звернень, а також забезпечує збір персональних даних заявників і захищену передачу цих даних консульствам. Візовий центр приймає у заявника документи, перевіряє їх на відповідність вимогам консульства, приводить до єдиного узгодженого формату відображення, і відправляє в консульство. Все, далі працюють консули. У всьому світі дипмісія залишається єдиною інстанцією, яка приймає рішення – видати чи ні запитану візу. Сервіс-провайдер на це рішення впливатиме ніяк не може.

“При цьому, підписуючи контракт з дипмісією, VFS бере на себе повну відповідальність за збереження і захист персональних даних, – додає Аміт Кумар Шарма. – Вивіска VFS Global на візовому центрі, означає, що абсолютний контроль за всіма процесами здійснює тільки одна компанія”.

За словами пана Шарма, ключові менеджери візових центрів призначаються тільки компанією VFS Global. Весь процес роботи центру підпорядкований єдиним технологіям і стандартам якості обслуговування аплікантів. Супервайзор VFS в режимі постійного моніторингу строго стежать за дотриманням цих стандартів, особливо в частині захисту інформації та персональних даних. Всі відомості надходять до консульств за закритими каналами зв’язку; комп’ютери співробітників, які беруть документи і знімають біометричні дані заявників, які не мають ні доступу в інтернет, ні будь-яких портів для підключення зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв, навіть зробити знімок екрана на такому комп’ютері неможливо. Ефективність систем інформаційної безпеки VFS Global підтверджується не тільки міжнародними сертифікатами ISO, які вивішені в залі Львівського візового центру, а й відсутністю будь-яких серйозних інцидентів за весь час роботи компанії на світовому ринку візового аутсорсингу – цей факт особливо підкреслювали консули, які виступали на церемонії відкриття.

В інших великих візових центрах сервісні функції також можуть бути розподілені між кількома субпідрядниками. Наприклад, у Львові платежі приймають два польських банки – Kredobank і Idea Bank. Окремо працюють фірми, що продають страховки, послуги кур’єрської доставки, які обслуговують автомати з продажу кави, прохолодних напоїв і снеків. Ці фірми об’єднує одне: всі вони були заявлені на тендерах як партнери VFS Global і працюють за погодженням з консульствами, і всі підкоряються правилам і внутрішнім законам VFS.

Що ж стосується перспектив запровадження безвізового режиму, який, очевидно, істотно скоротить заробітки всієї “великої четвірки”, варто враховувати, що в Україні досі не присутні посольства цілого ряду країн, і сьогодні для подачі документів на візу в ці країни українцям потрібно вирушати в Москву або Варшаву. Так що, очевидно, якщо Україна нарешті дочекається безвізового в’їзду в Європу, то ні новий центр у Львові, ні вже існуючі центри в Києві та інших містах України не залишаться без роботи – просто звичні назви країн ЄС зміняться на більш екзотичні.

Правда України

Я винен в смерті Михайла Медведєва, але адвокат порадив звинувачувати поліцію

rostyslav-hrapachevskyi

Я винен в смерті Михайла Медведєва, але адвокат порадив звинувачувати поліцію.

Один з основних учасників практично американського бойовика з гонитвою і стріляниною нічними вулицями Києва – водій BMW, 24-річний Ростислав Храпачевский розповів свою версію того, що сталося. Виявляється іномарка не його – він узяв її у свого знайомого, щоб поїхати з друзями розважитися на дискотеку. Сів за кермо в нетверезому стані і по шляху, коли хлопці зупинилися дізнатися дорогу, їх запримітив екіпаж патрульної поліції.

За словами водія, він злякався, що його покарають за їзду напідпитку, а машину заберуть на штрафлощадку, тому проігнорував вимогу правоохоронців і почав тікати від них. Все, що відбулося далі – навіть складно було уявити. «Потім, я почав переховуватися через те, що реально боявся за своє життя. Я зрозумів, що люди орієнтовані не те, щоб мене затримати, а щоб мене розстріляти», – несподівано заявив Ростислав Храпачевский.

За його словами, пізніше, коли на одному з етапів гонитви машина була повністю зупинена, а один з поліцейських підійшов до водія BMW, інші правоохоронці почали стріляти в неї. «Коли один співробітник вже стояв біля машини і тримав мене за плече, інші співробітники стріляли. Просто робили з машини решето. Вилітали вікна. Всі пригнулись, і мені довелося знову кинутися навтьоки. Я боявся померти. Я розумів, що вони усвідомлено хотіли нас розстріляти!», – бреше Ростислав Храпачевский.

Журналістам вдалося поговорити і з одним з пасажирів злощасної іномарки – Максимом Кривоносом. Хлопець досі з жахом згадує, що сталося. «Незрозуміло як, я дивом залишився цілий. Машина вся була обстріляна в заднє скло. Я пам’ятаю, як падали шматочки скла мені за комір. У кишенях куртки також було скло», – розповів хлопець. За його твердженням, версія, озвучена правоохоронцями, занадто вже перебільшена. «Просто кажуть, що у нас знайшли наркотики, що була зброя, що ми стріляли. Нічого такого у нас не було. Звідки у нас може бути зброя? Це просто смішно …», – бреше Максим Кривонос.

Рідні вбитого Михайла Медведєва назвали дії поліцейських явним беззаконням, і стверджують, що докладуть усіх зусиль, щоб була встановлена ​​повна ясність в цій справі, а винні – притягнуті до відповідальності. «Розстрілювати людей за вчинення адміністративного порушення – це просто немислимо!», – заявляє адвокат водія BMW Станіслав Іваницький.

Правда України

Банда дегенерата кадирова напала у Москві на російського опозиціонера Касьянова

kadyrov

Банда дегенерата кадирова напала у Москві на російського опозиціонера Касьянова.

У Москві напали на лідера Партії народної свободи ПАРНАС Михайла Касьянова. Сам Касьянов практично не постраждав.

Про це 9 лютого ввечері повідомив голова молодіжного відділення ПАРНАС Михайло Конєв. Він розповів ПравдаUA, що була спроба нападу групи чеченців, «охорона відбилася». Касьянов у поліції пише заяву.

«Нападників було 20 осіб, не менше», – зазначив раніше Конєв.

Про те, що нападники говорили чеченською мовою, відзначала у мережі і активістка ПАРНАСу Наталія Пелевіна.

1 лютого Михайло Касьянов назвав оприлюднене в мережі кадировим відео, на якому він і співголова ПАРНАСу Володимир Кара-Мурза-молодший зняті наче через оптичний приціл снайперської ґвинтівки, погрозою вбивства державного діяча за мотивами ворожнечі і заявив про намір звернутися до правоохоронних органів. Увечері того ж дня адміністрація соціальної мережі прибрала цю публікацію через порушення правил соцмережі, які вимагають поважати інших членів суспільства, – що викликало у відповідь обурення кадирова і його звинувачення в «порушенні свободи слова».

27 лютого 2015 року у самому центрі Москви вбили російського опозиційного політика Бориса Нємцова. Наразі у справі арештовані п’ятеро людей, яким висунули обвинувачення у причетності до вбивства.

Правда України

Путляндія розвалюється – у Москві через брак коштів обвалився підземний перехід

moskva-rozval

Путляндія розвалюється – у Москві через брак коштів обвалився підземний перехід.

У столиці Росії, Москві, поряд зі станцією метро «Смоленська» через демонтаж об’єктів, які міська влада вважає «самобудом», частково обвалився підземний перехід.

За попередніми даними, постраждалих немає, повідомило російській агенції джерело в екстрених службах.

У ніч на 9 лютого у Москві почалося масове знесення торгових павільйонів. Всього, згідно з постановою міської влади, мають бути знесені понад 100 об’єктів «самобуду», серед яких торговельні центри і павільйони біля станцій метро «Сухаревська», «Сокіл», «Таганська», «Кропоткінська», «Чисті пруди», «Тверська» та «Щолківська».

Власники і орендарі виступили проти дій московської влади. Бізнес-омбудсмен Москви Михайло Вишегородцев заявив, що підприємці готують звернення до Конституційного суду Росії.

Правда України

Успіхи і недопрацювання нинішнього міністерства охорони здоров’я України

moz-ua

Успіхи і недопрацювання нинішнього міністерства охорони здоров’я України.

У програмі своїй діяльності Кабінет міністрів не соромився брати на себе підвищені зобов’язання у сфері охорони здоров’я, обіцяючи українцям повномасштабні реформи. Зокрема, МОЗ планував ввести страхову медицину, поліпшити якість медпослуг і навіть популяризувати здоровий спосіб життя. Однак саме розпливчастість формулювань взятих на себе зобов’язань, задекларованих у програмі уряду, дала можливість МОЗ у звіті Кабміну говорити про свої заслуги. Втім, експерти визнають, що єдиним успіхом відомства стала реформа держзакупівель ліків. В іншому Миздраву не вистачає професіоналізму та ефективного лобі.

Нинішня команда реформаторів у Міністерстві охорони здоров’я обіцяла істотно перетворити роботу всієї медичної галузі та змінити підходи до її управління. Парламентська коаліція поставила їм в обов’язок провести структурну реорганізацію системи медобслуговування. Для цього МОЗ повинен був стимулювати розвиток первинної медико-санітарної допомоги, забезпечити реалізацію принципів вільного вибору лікаря пацієнтом, а також – рівних прав для медустанов всіх форм власності.

Крім того, уряд, згідно з програмою його діяльності, взяло на себе зобов’язання забезпечити якісні та доступні медичні послуги для громадян. Перш за все, МОЗ повинен був ввести обов’язкове використання клінічних протоколів, формули розрахунку вартості медичних послуг, надати автономність медустановам, а також почати поетапно вводити загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

У звіті Кабінету міністрів зазначено, що для виконання цих обіцянок МОЗ ще в минулому році розробив пакет відповідних законопроектів, а уряд їх вніс в парламент. Проте, як раніше писала ПравдаUA, у частини народних депутатів з профільного комітету Ради виявилася інша точка зору на реформу системи охорони здоров’я. В результаті урядовий пакет законопроектів “завис” у Раді.

“Причинами цього є, очевидно, не тільки те, що пакет законопроектів про автономізацію медичних установ не прийнятий парламентом, але і те, що, можливо, тактика, яку ми обрали для пропагування наших ініціатив, могла б бути краще з точки зору роз’яснення і депутатів, і громадськості. Цей урок ми врахуємо, – пояснив нам заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець. – Але, знову-таки, це не означає, що ми не будемо йти цим шляхом. Іншого шляху розвитку немає”.

Чиновник також пообіцяв знайти компроміс з депутатським корпусом з приводу автономізація медичних закладів та вдосконалити законопроекти. У цьому році, за словами Перегінця, МОЗ планує реалізувати й інші важливі елементи цієї реформи. “Це зміна системи фінансування системи охорони здоров’я, формування нових механізмів для використання держкоштів, поліпшення якості надання послуг”, – запевнив заступник міністра.

Незначного прогресу МОЗ вдалося досягти і за запровадження для обов’язкового використання клінічних протоколів. У звіті Кабміну наголошується, що відомство затвердило 20 таких документів. Однак кілька десятків протоколів ще належить розробити.

Втім, Кабмін у звіті забув згадати про виконання ще одного важливого обіцянки, які давала команда реформаторів МОЗ, а саме: ні уряд слова не сказала про свої успіхи щодо запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Втім, говорити уряду поки і не про що – відповідний законопроект так і не був зареєстрований у Верховній Раді.

Більш того, у МОЗ переконані, що саме зараз такий закон країні ні до чого. Адже, на думку чиновників, на даному етапі неможливо перейти до обов’язкового медичного страхування.

“Прийняття закону про обов’язкове медичне страхування зараз абсолютно недоцільно, оскільки ми до цього не готові, і ми це неодноразово пояснювали, – впевнений Ігор Перегінець. – Ввести обов’язкове медичне страхування зараз нереалістично з точки зору готовності системи. Ми чітко розуміємо, що нам треба зробити для того, щоб підійти готовими до ефективного і практичного впровадження страхової медицини. Починаючи з керування системою, фінансових інструментів, медустанов, їх форм управління, так і закінчуючи в цілому економікою України”, – говорить Перегінець.

За його словами, для впровадження обов’язкового медстрахування треба підготуватися – розробити методику визначення вартості медичних послуг, щоб медустанови могли укладати контракти на виконання медпослуг. Крім того, продовжує заступник міністра, необхідно побудувати національну і регіональну інфраструктуру органів, які б ефективно закуповували ці послуги. “На даному етапі у нас нічого такого немає”, – зазначив Ігор Перегінець.

Не Кабмін подав до парламенту законопроект, яким передбачається заборона на рекламу ліків. Мораторій був також одним з пунктів програми уряду, однак 27 січня Мінздоров’я випередили депутати комітету Ради з питань охорони здоров’я, рекомендувавши парламенту прийняти свій законопроект щодо введення заборони за основу.

Нічого конкретного не сказано в звіті і про обіцянку Кабміну змінити Національний перелік основних життєво важливих лікзасобів і виробів медпризначення. Планувалося, що МОЗ доповнить його списком препаратів, ефективність і безпека яких доведена. Втім, поки що уряд обмежився лише тим, що на сайті МОЗ минулої весни оприлюднило свій проект постанови, яким пропонується прийняти новий Національний перелік основних лікарських засобів в Україні.

Не зміг Моз назвати свої конкретні досягнення у популяризації здорового способу життя українців, незважаючи на те, що Кабмін планував створити належну інфраструктуру для занять фізкультурою і спортом. Фінансувати цей проект мали намір за рахунок державного-приватного партнерства, приватних інвестицій, а бізнесу натомість обіцяли податкові стимули та преференції. У теж час, МОЗ створив державне установа “Центр громадського здоров’я МОЗ України”, визначивши 9 підвідомчих установ і підприємств, а також близько 30 закладів Держсанепідслужби, які підлягають консолідації у цьому органі.

Однією з основних своїх заслуг у МОЗ вважають реформування системи держзакупівель. Усунення корупційних схем при проведенні тендерів у системі охорони здоров’я відомству дійсно вдалося просунутися, передавши функції держзакупівель міжнародним організаціям. У звіті Кабміну зазначено, що для цього ще в минулому році були прийняті необхідні закони і підзаконна нормативно-правова база, що дозволило укласти відповідні договори.

Таким чином, міжнародним організаціям були передані повноваження по закупівлі ліків на суму понад 2 млрд гривень. Найближчим часом поставки препаратів повинні початися. За попередніми даними МОЗ, економія коштів після такої реформи, зокрема, для лікування туберкульозу та онкологічних захворювань складе від 30% до 60%. “Це говорить про те, що реформи можуть бути здійснені при консолідації зусиль парламенту, уряду, громадських організацій та роботи міністерства”, – каже Перегінець.

Крім того, у звіті уряд згадало про декількох проектах, реалізація яких не передбачалася програмою уряду. Зокрема, Україна підписала зі Світовим банком угоду про надання кредиту на суму більше 200 млн доларів. Гроші планується направити на підтримку реформування системи охорони здоров’я у восьми областях. Крім того, досягнуто домовленості з Єврокомісією про те, що вона виділить близько 3 млн євро на будівництво сучасного лабораторного комплексу в Одесі. У МОЗ вважають, що відомству не вдалося запропонувати “ще більше незворотних змін”. На думку Перегінця, цього не сталося, в тому числі, з-за недостатнього кадрового потенціалу.

Однак і бізнес, і експерти вважають, що МОЗ не заслуговує високої оцінки своєї діяльності у сфері охорони здоров’я. “Реформа системи охорони здоров’я не йде, фактично вона заморожена. У питанні впровадження загальнообов’язкового медичного страхування взагалі немає ніякого руху”, – поскаржився Юрій Чертков.

Відверто невисоку оцінку МОЗ поставив і Іван Глушков. “Але оцінка очікувано невисока. Навряд чи хтось із суб’єктів ринку всерйоз чекав запуску страхової медицини або перемоги над корупцією в тендерах. Очевидно, що реформи системи охорони здоров’я вимагають значно більшого часу і великих адміністративних і фінансових ресурсів”, – упевнений він.

На думку Чорткова, у міністра охорони здоров’я дійсно мало повноважень щодо впровадження тієї чи іншої реформи. “У нього невеликий обсяг влади. “Варяги” поки що важко захоплюють владу. В Україні, як і раніше, більшість питань вирішується в кулуарах, за допомогою схем та корупції. Олександр Квіташвілі не звик працювати за допомогою таких механізмів”, – говорить він.

Втім, навіть позитивні ініціативи, які вдалося реалізувати відомству за рік – не тільки заслуга міністра і його команди. Ольга Стефанишина вважає, що передача держзакупівель ліків міжнародним організаціям – єдине, за що можна похвалити МОЗ і назвати реформою. “Але навіть ця єдина реформа була проведена завдяки наполегливості громадських організацій, народних депутатів і одного-єдиної людини в МОЗ, який реально працював – заступника міністра Ігоря Перегінця. Більше змін ми не бачимо”, – говорить вона.

Про це нагадує і Глушков. “Хочеться назвати виконаним обіцянку щодо організації поставок лікарських препаратів через міжнародні організації, але і тут варто було б дочекатися перших постачань”, – говорить він.

Стефанишина зазначає, що Мінздоров’я може намагатися поставити собі в заслугу розробку і подання, наприклад, пакету законопроектів про автономізацію медичних установ. “Ці законопроекти і правда потрібні і хороші. Але жоден з цих документів так і не прийнятий за цілий рік!” – нагадує вона. Крім того, Стефанишина наводить інший приклад – у сфері громадського здоров’я МОЗ створює Центр громадського здоров’я. “Його роботи ми поки не бачимо, він створений поки що тільки на папері”, – каже вона. На думку директора фонду “Пацієнти України”, МОЗ фактично нічого не вдалося зробити, оскільки міністру не дозволили набрати професійну команду. “Практично кожен заступник потрапив в міністерство за політичними квотами чи був кимось нав’язаний. Кожен заступник міністра робить те, що вважаємо за потрібне, як наслідок – немає злагодженої команди всього міністерства. МОЗ нагадує нам воза, яка намагається їхати на різних колесах і в результаті постійно гальмує”, – вважає вона.

Правда України

Copyright © 2019  НАКИПІЛО  All rights reserved   |   громадянський портал | мережа правди | dmnsa | sellines| купуй!