Політика

політичні новини

Поновлений на посаді глава КСУ Шевчук вимагав допустити його на робоче місце, йому відмовили

16 жовтня поновлений на посаді суддя Конституційного суду України Станіслав Шевчук вимагав допустити його до робочого місця. Про це повідомили у КСУ.

«Він наголошував на тому, що в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва йдеться про негайне виконання рішення в частині поновлення Станіслава Шевчука на посаді судді та Голови Конституційного Суду України», – мовиться у повідомленні.

У судді Шевчуку сказали, що КС почав розгляд цього питання напередодні.

«Разом з тим, станом на 16 жовтня 2019 року, на час прибуття Станіслава Шевчука до Конституційного Суду України відсутнє Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/8752/19 завірене гербовою печаткою як цього вимагає чинне законодавство України. Крім того, як скорочений, так і повний тексти Рішення у цій справі відсутні у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Надана особисто Станіславом Шевчуком 15 жовтня 2019 року копія скороченого судового Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2019 року не завірена належним чином, як цього вимагає Інструкція з діловодства в адміністративних судах України», – заявили у КСУ.

14 травня КСУ звільнив голову суду Станіслава Шевчука з посади судді і призначив головою суду Наталію Шапталу. Шевчук назвав ці події «антиконституційним переворотом» і пізніше оскаржив це рішення у суді.

11 жовтня Окружний адміністративний суд Києва поновив на посаді колишнього голову Конституційного суду Станіслава Шевчука.

У Криму проходить перевірка щодо можливого тиску ФСБ на свідка у «справі Хізб ут-Тахрір»

Військово-слідчий комітет в анексованому Криму проводить дослідчу перевірку щодо працівників ФСБ Росії, які допитували свідка у справі Енвера Сейтосманова, обвинуваченого в організації осередку забороненої в Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір», повідомив проекту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Еміль Курбедінов.

«Військово-слідчий комітет вбачає в діях співробітників ФСБ, особистості яких ще треба встановити, ознаки злочину, а саме перевищення посадових повноважень. Йдеться про свідка Руслана Бекірова, який в суді заявив, що під час допиту співробітники ФСБ чинили на нього фізичний та психологічний тиск. Через це він був змушений дати неправдиві свідчення і підписати протокол допиту», – розповів адвокат.

Під час допиту 21 серпня в Південному окружному суді свідок Бекіров заявив, що в управлінні ФСБ на нього чинили психологічний тиск і під погрозами змусили обмовити Сейтосманова.

Публічних коментарів кримського управління ФСБ Росії з приводу проведення перевірки його співробітників немає.

На початку липня суд в російському Ростові-на-Дону на шість місяців продовжив арешт Енверу Сейтосманову – до 20 грудня. А наприкінці липня його етапували з Сімферополя в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

У серпні в російському Північно-Кавказькому окружному військовому суді (нині Південний окружний військовий суд Росії) відбулося перше засідання по суті щодо севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір», фігурантом якої є Енвер Сейтосманов.

5 і 6 вересня суд в Росії допитав у справі Енвера Сейтосманова двох засуджених за севастопольською «справою Хізб ут-Тахрір» – Нурі Примова і Ферата Сайфуллаєва.

Братів Ернеса і Енвера Сейтосманових російські силовики затримали 10 травня 2018 року після обшуків.

Ернеса згодом відпустили. Енверу інкримінували статтю про «тероризм».

Меркель та Макрон привітали «позитивні зрушення в імплементації Мінських угод»

Президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччина Ангела Меркель після переговорів 16 жовтня привітали «позитивні зрушення в імплементації Мінських угод». Про це мовиться у пресрелізі федерального уряду Німеччини.

«Ми вітаємо останні позитивні зрушення в імплементації Мінських угод та покладаємо сподівання на наступну зустріч у Нормандському форматі в Парижі, яка повинна досягти прогресу у розв’язанні конфлікту на сході України», – мовиться у повідомленні.

Які саме зрушення мали на увазі лідери Франції та Німеччини, не уточнюється. Імовірно, мається на увазі погодження так званої «формули Штайнмаєра».

 

Тристороння контактна група в столиці Білорусі Мінську 1 жовтня узгодила й підписала документ, що розвиває так звану «формулу Штайнмаєра». Документ передбачає запровадження закону про особливий статус окупованої частини Донбасу після проведення там місцевих виборів, відповідно до законодавства України.

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях на тимчасовій основі. Після того, як ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно.

У відповідь на рішення узгодити текст «формули Штайнмаєра» в українських містах періодично відбуваються акції «Ні капітуляції!».

ЮНЕСКО на рік продовжила моніторинг ситуації в Криму

ЮНЕСКО продовжить моніторинг ситуації в анексованому Криму і у 2020 році. Таке рішення ухвалили в середу, 16 жовтня на сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО. Про це повідомив постпред України при ЮНЕСКО Олег Шамшур.

«Знову ухвалено рішення Виконради ЮНЕСКО щодо моніторингу ситуації в окупованому Криму. Протягом 2019 року моніторингова група Організації вже здійснила два візити в Україну (у сферах інформації і свободи ЗМІ). У 2020 р. цю роботу буде продовжено. Дякуємо нашим партнерам за підтримку», – зазначив Шамшур.

Twitter Embed Tweet or Video

 

Як повідомляється у Twitter-акаунті місії України в ЮНЕСКО, за продовження моніторингу проголосували 17 країн.

«Маємо незмінну підтримку Виконавчою радою комплексного моніторингу проблем, що виникли в Криму в результаті російської окупації», – мовиться у повідомленні.

Twitter Embed Tweet or Video

 

Наприкінці вересня ЮНЕСКО оприлюднила нову доповідь генерального директора організації щодо ситуації в анексованому Росією Криму в сферах освіти, науки, культури, поширення інформації та функціонування ЗМІ. Як повідомило МЗС України, у документі констатується подальше погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції ЮНЕСКО.

Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об’єкти культурного й історичного значення, розташовані на півострові.

Київ наполягає на приналежності пам’яток українського народу і просить взяти їх під захист ЮНЕСКО.

До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський» в анексованому Криму. Також кандидатами на внесення в список є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.

Прокуратура Панами закрила справу проти Порошенка – Новіков

Перша спеціалізована прокуратура із боротьби з організованою злочинністю Панами закрила справу, порушену за заявою ексзаступника голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова проти колишнього президента Петра Порошенка, повідомив на сторінці у Facebook  російський адвокат Ілля Новіков, який нині виступає у ролі захисника інтересів п’ятого президента України Петра Порошенка.

«Прокурор може закрити справу, якщо він вважає, що заявлений факт не є злочином, на підставі цього відхиляючи скаргу, як пояснено та наведено у правових мотивах вище. На підставі цього ми вважаємо за доречне закрити цю справу за кримінальною скаргою», – йдеться в скрінах рішення, оприлюдненого Новіковим.

Як випливає з тексту документа, рішення, датоване ще 3 жовтня, може бути переглянуте, «якщо потерпілий цього вимагатиме».

Раніше сьогодні на брифінгу у Києві адвокат Ілля Новіков повідомив, що Перша спеціалізована прокуратура із боротьби з організованою злочинністю Панами раніше відкрила справу за заявою пана Портнова проти Порошенка. У заяві стверджувалося, що компанії, нібито пов’язані з Порошенком, здійснювали «легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом».

Новіков повідомив, що прокуратура Панами 13 жовтня відкрила, у свою чергу, провадження за заявою адвокатів Порошенка через надання завідомо неправдивих свідчень Портновим.

У серпні Андрій Портнов повідомив, що прокуратура Панами порушила кримінальну справу стосовно Петра Порошенка про відмивання доходів. Тоді ж Державне бюро розслідувань підтвердило Радіо Свобода, що працює над 12 провадженнями щодо ймовірних зловживань з боку попереднього керівництва держави, зокрема, п’ятого президента Петра Порошенка. У Генпрокуратурі заявляли, що у всіх провадженнях Порошенко фігурує винятково як свідок.

Колишній президент заявив, що справи, в яких він фігурує, інспіровані колишнім першим заступником голови адміністрації президента-втікача Януковича Андрієм Портновим і є «яскравим підтвердженням того реваншу, який сьогодні, як ракова пухлина, намагається поширюватися Україною».

Зеленський хоче «активної співпраці» з Латвією для повернення незаконно виведених активів

Україна налаштована на активну співпрацю з Латвією для повернення виведених до латвійських банків коштів злочинного походження, пов’язаних із колишніми українськими високопосадовцями, заявив під час візиту до Риги президент України Володимир Зеленський.

Як повідомляє пресслужба президента, Зеленський під час офіційного візиту до Латвії обговорив це питання з президентом цієї країни Егілсом Левітсом.

«Окрема тема сьогоднішньої розмови – це кошти злочинного походження, пов’язані з українськими екс-чиновниками, які були виведені до латвійських банків з України. Тут ми налаштовані на активну двосторонню співпрацю. Це стосується й питання повернення активів, щодо яких уже є відповідне рішення суду, а також пошуку інших активів, які могли бути незаконно виведені з України до Латвії», – сказав Зеленський після переговорів зі своїм латвійським колегою.

Водночас президент Латвії зазначив, що необхідно зачекати на рішення суду і є домовленість, що українська сторона має надати необхідні докази для вирішення цього питання.

Напередодні Генпрокуратура України повідомила, що суд у Латвії визнав злочинним походження коштів на суму понад 30 мільйонів доларів, які пов’язують із колишніми українськими високопосадовцями, та ухвалив рішення про їх конфіскацію.

У вересні 2016 року Генеральна прокуратура України заявляла про домовленість із Латвією узгодити подальші кроки щодо повернення в Україну конфіскованих Ригою коштів українських колишніх високопосадовців. Перед цим стало відомо про передачу 50 мільйонів євро, які пов’язані з українськими ексчиновниками, в бюджет Латвії.

 

Зеленський їде з офіційним візитом до Латвії

Президент України Володимир Зеленський їде з офіційним візитом до Латвії.

Пресслужба президента Латвії Егілса Левітса повідомила, що Зеленський прибуде до Риги разом зі своєю дружиною Оленою Зеленською.

Президенти планують обговорювати двосторонні відносини, відносини між Україною та Європейським союзом й так звану «Ініціативу трьох морів» (форум країн ЄС, які мають вихід до Балтійського, Чорного і Адріатичного морів).

У Латвії Зеленський має зустрітися зі спікером Сейму й прем’єр-міністром країни.

Зеленський призначив нового начальника УДО

Президент України Володимир Зеленський звільнив Олексія Оцерклевича з посади начальника Управління державної охорони України, призначивши на цю посаду Сергія Рудя.

Укази про це оприлюднені 16 жовтня на сайті президента.

Ще одним указом Зеленський присвоїв Оцерклевичу військове звання генерал-майора.

Про причини ухвалених рішень в указах не йдеться.

Президент Зеленський призначив Оцерклевича начальником УДО у травні 2019 року, звільнивши перед цим Валерія Гелетея.

Рудь раніше був співробітником Інституту УДО Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Copyright © 2019  НАКИПІЛО  All rights reserved   |   громадянський портал | мережа правди | dmnsa | sellines| купуй!