ДАВАЙТЕ ПІДНІМАТИСЯ РАЗОМ!

громадянський портал

Новини

НБУ до 2019 року виконає вимогу Євросоюзу і проведе в Україні лібералізацію валютного ринку

nbu-eu

Нацбанк пообіцяв до 2019 року виконати вимогу Євросоюзу і провести в Україні повну лібералізацію валютного ринку. Учасники ринку говорять, що в нинішній ситуації дії регулятора обмежують приплив капіталу, тому бізнес знаходить можливості для обходу обмежень.

У найближчі три роки в Україні має відбутися повна валютна лібералізація. «Україна вже взяла на себе зобов’язання в рамках угоди із ЄС. До 2019 року ми маємо застосувати директиву ЄС 88/361, яка передбачає повну лібералізацію руху капіталу. Питання лише в тому: зробити це одразу або поступово, – повідомив заступник голови Нацбанку Владислав Рашкован під час обговорення вільного руху капіталу. – Ми хочемо, щоб валютне регулювання застосовувалося в частині тільки відмивання грошей, незаконного виведення грошей за кордон і в питаннях грошей терористів».

Для такої реформи передбачено проведення чотирьох етапів валютної лібералізації: спрощення операційної діяльності (лібералізація поточного рахунку, скасування обмежень на перекази та внутрішні операції), лібералізація надходження іноземного капіталу (вільний приплив інвестицій, скасування обмежень на виведення інвестицій та дивідендів), спрощення виведення українського капіталу (спрощення транскордонних боргових операцій, спрощення інвестицій в ЄС и ОЕСР) і перехід до європейського регулювання (адаптація регулювання фінансового сектору у відповідності із стандартами ЄС).

Валютні обмеження 2014-2015 років будуть скасовані в ході першого і другого етапу. Перший етап вже розпочато, дедлайни з проведення інших поки невідомі. Питання вільного інвестування валюти громадян за кордон вирішуватимуться в останню чергу. «Дозвіл українцям купувати акції Apple буде останнім нашим рішенням. Але більшість громадян все одно не займаються такими операціями», – вважає пан Рашкован.

Узятися за вирішення цих питань Нацбанк планує вже найближчим часом. У нього є 19 ініціатив, які можна реалізувати протягом двох тижнів, ще 24 – протягом місяця. Але перелік цих ініціатив не розкривається.

Експерти з сусідніх країн не бачать причин для збереження жорстких валютних обмежень. «Валютні обмеження не можуть утримати капітал від витоку з країни. Все одно примудряються вивести кошти, а ось залучення капіталу є дуже обмеженим», – каже екс-заступник міністра енергетики Грузії, віце-президент Американського університету України Арчіл Мамателашвілі.

Для підприємств однією з головних проблем в роботі з валютою є забюрократизованість усіх процесів. Їх дебюрократизація включає 61 захід, які необхідно внести в 16 нормативних актів. Це знизить витрати бізнесу на 9-9,5 млрд грн. «Близько третини обмежень на ринку капіталу пов’язано з подачею усіляких документів на дозвільні операції. Загальні витрати бізнесу на валютний контроль складають 500-600 млн грн на рік, а недоотриманий прибуток підприємств – 3 млрд грн», – підрахував проектний менеджер громадської організації Артем Рафаелян.

Учасники ринку вважають, що Нацбанк гальмує проведення необхідних реформ на валютному ринку. «З 2008 року обсяг готівкового валютного ринку впав приблизно у 20 разів – до $300 млн. Це призвело до скорочення доходів банків. Доходи в цьому сегменті отримують інші люди, доходи яких не оподатковуються, – говорить член правління Сбербанку Дмитро Золотько. – Якщо Нацбанк не може контролювати ці операції, то він повинен легалізувати ці операції для банків. Необхідно зняти обмеження на купівлю валюти населенням, дозволити змінювати курс протягом дня і скасувати збір до Пенсійного фонду».

Банкіри визнають, що ринок знаходить можливості для обходу обмежень Нацбанку. «Має відбутися перехід від адміністративних заходів до ринкового регулювання. Населення все одно воліє зберігати гроші у валюті. Тому банки використовують валютні депозитні сертифікати для легального обходу обмеження на зняття валюти з рахунків», – говорить голова правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. Аналогічна ситуація і на безготівковому ринку. «Багато розрахунків проходять за межами країни», – зазначає Дмитро Золотько.

Правда України

Комітет Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності схвалив заборону фінансових пірамід

fin-piramidy

Комітет Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності схвалив остаточну редакцію законопроекту про заборону фінансових пірамід.

Про це повідомляє прес-служба Українського об’єднання ринків капіталу в мережі.

Законопроект №0959 від 27 листопада 2014 року “Про заборону фінансових пірамід в Україні” був рекомендований комітетом до другого читання.

“Фінансовою пірамідою є діяльність по залученню і / або використання фінансових активів (грошових коштів, цінних паперів, боргових зобов’язань та прав вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів), якщо при цьому є виплата матеріальної винагороди (доходу, премії) особам, фінансові активи яких були залучені раніше, яке здійснюється за рахунок залучення фінансових активів від інших осіб та / або перерозподілу таких активів між раніше залученими особами”, – йдеться в повідомленні.

До фінансової піраміди не належать операції з фінансовими активами, що здійснюються фінансовими установами під час надання ними фінансових послуг, визначених законом.

За залучення фінансових активів за допомогою фінансової піраміди передбачається кримінальна відповідальність у вигляді штрафів або позбавлення волі від 3 до 12 років.

Правда України

Цифри, які закладені в рівень мінімальної зарплати і рівень прожиткового мінімуму, не відповідають реальним цінам

minimalna-zarplata

Цифри, які закладені в рівень мінімальної зарплати і рівень прожиткового мінімуму, не відповідають тим фактичним розмірами, які Міністерство соціальної політики розраховує щомісяця, виходячи з реальних цін. Про це заявив Тарас Галайда.

Як підкреслив експерт, на сьогоднішній день фактичний прожитковий мінімум, який розрахувало Мінсоцполітики, становить 2 482 грн без урахування податків, з податками ця сума становить 2 676 гривень.

“2676 гривень – мінімум, який розрахований на одну працюючу людину. Але якщо у працюючої людини є дитина, яка не заробляє, за даними Мінсоцполітики, на неї потрібно витратити 2,5 тис. гривень або 3 тис. гривень – в залежності від віку. Ця сума додається до витрат працюючої людини. І вони, природно, зростають в два, а то і в три рази, дивлячись скільки дітей. Якщо ще є безробітна дружина або чоловік, то витрати збільшуються в чотири рази, але це якщо немає старих батьків, про які потрібно піклуватися, тоді витрати знову ростуть “, – зазначив він.

На думку експерта, прожитковий мінімум в Україні покриває потреби людини не більше ніж на 25%.

“Зараз прожитковий мінімум в Україні становить 1 330 грн і до кінця року його планують збільшити до 1 496 гривень. Мінімальна зарплата становить 1 378 грн, її також планується збільшити – до 1 550 гривень. Всього на 12,5%. Але ці стандарти абсолютно не відображують реальних витрат“, – зазначив аналітик.

Галайда вважає, що система формування прожиткового мінімуму вже давно потребує змін.

“Прожиткові стандарти в Україні формувалися на підставі постанови Кабінету міністрів ще від 2000 року. Але за 16 років життя дуже змінилася, з’явилися сучасні технології, багато потреб змінилися, відповідно, збільшилися витрати. В самий прожитковий мінімум закладено багато речей, які втратили свою актуальність, і немає безлічі потрібних речей. Тому потрібно щось міняти “, – підсумував Тарас Галайда.

Правда України

Страхуючись, українці купують захист від страху, а англомовні – поліс впевненості

strahuvannia

Страхуючись, українці купують захист від страху, а англомовні – поліс впевненості.

Корінь слова «страхування» в російській мові – слово «страх». В англійській же мові поняття «insurance» (страхування) походить від слова «sure» (вірний, впевнений). Можливо, в цьому відмінність етимології слів і полягає різниця у ставленні до самої сфери страхових послуг: співвітчизники купують захист від страху, а англомовні – поліс впевненості. Проте, не дивлячись на підсвідомий негативний підтекст, в Україні розуміння про страхування як альтернативний спосіб захисту свого джерела доходу і фінансового добробуту стає все більш актуальним. Особливо в період економічного спаду. Тенденцію підкріплює статистика, підтверджуючи, що кількість страхових подій в несприятливі роки збільшується. Нижче – основні причини цієї закономірності.

Причина перша. Падіння рівня життя провокує зростання злочинності. Новинами про квартирні крадіжки і зухвалими крадіжками автомобілів в наші дні вже нікого не здивувати. Захиститися від крадіжки автомобіля не допомагає відеоспостереження та стоянки, що охороняються. Страховка в цьому випадку дійсно рятує. Як говорив Вінстон Черчиль, «я не знаю жодної сім’ї, яка розорилася, сплачуючи страхові внески, але я знаю сім’ї, які розорилися, не роблячи цього.» Застрахуватися від протиправних дій третіх осіб найбільш – поширене бажання у співгромадян в цей період.

Причина друга. Економія на засобах пожежного захисту, охоронних системах і зарплатах співробітників. Головна мета в останні роки для багатьох українських підприємств – вижити. Природно, організації змушені економити на чому. І, на жаль, в статті скорочення витрат потрапляють деякі важливі для безпеки пункти. Вогнегасники перезаряжають у підрядників, які готові працювати за найменшу винагороду. За тим же критерієм підбирають охоронні компанії. А на ремонт і модернізацію пожежної та охоронної сигналізацій вільних коштів часом просто немає.

Зниження зарплат у працівників часто супроводжується ще і збільшенням функціоналу. Подібна оптимізація штатних витрат, проведена в більшості компаній, зводиться до того, що люди працюють, в кращому випадку, за ті ж гроші, але з підвищенням відповідальності і навантаження. Завантаженість персоналу веде до зниження якості виконаних робіт і, відповідно, помилок. Така загальна тенденція супроводжується збільшенням недбалості і випадків крадіжок.

Причина третя. Проблеми з платоспроможністю у підприємств і населення мотивують страхувальників заявляти більш дрібні події як страхові. Йдеться про зниження нижньої планки розміру шкоди, який страхувальники вважають за необхідне заявити як страхову подію. В даному випадку впливають два аспекти.

Перший. Буквально кілька років тому, страхувальники воліли витрачати час і сили на розвиток свого бізнесу. Адже за час, який необхідно приділити на отримання відшкодування від страхової компанії, можна було заробити набагато більше. Збиток в 50-100 тис. грн. для багатьох великих компаній не заслуговував уваги і дорогоцінного часу.

Зараз же, щоб заробити ті ж 10 тис. дол., необхідно докласти зусиль, в п’ять разів перевищує докризові часи. Тобто, висловлюючись літературною цитатою, «бігти в п’ять разів швидше, щоб залишитися на місці». Багато індустрій «завмерли» в очікуванні дива. Витратна частина бізнесу виросла, а доходи впали майже у всіх індустріях. Це стало основною причиною значного зниження мінімального розміру заявленого збитку. Зараз багатьом не шкода часу, щоб отримати навіть 10 тис. грн. відшкодування.

Другий. Франшизи в багатьох договорах залишилися на докризовому рівні. Наприклад, раніше франшиза 50 тис. грн. в натуральному вираженні становила 6-8 кв. м. постраждалої нерухомості. Зараз 50 тис. грн. – Це вартість відновлення всього лише 2-3 кв.м. Вартість будівельних матеріалів по багатьох позиціях виросла пропорційно курсу. Аналогічна тенденція простежується з автомобілями.

Таким чином, подій, розмір яких більше франшизи, і які тепер можна кваліфікувати як страхові, стало набагато більше. У свою чергу, для страхувальників це в деякому роді вигідно. Наприклад, раніше, щоб подія не було підфраншизною, повинно було згоріти дві кімнати, зараз – одна стінка. Деякі страховики в зв’язку з цим навіть встановлюють обмеження щодо мінімального розміру франшизи за видами об’єктів. Наприклад, страховик не може запропонувати умови для заводу по переробці нафтопродуктів з франшизою нижче 100 тис. грн.

Спираючись на постулати фінансової теорії, людині необхідно в першу чергу застрахувати те, що приносить йому дохід, або те, що становить його основний актив. В період підйому економіки у компаній крім їх власного прибутку є можливість залучити кредитні кошти. Якщо згорить один цех, можна віддати в заставу іншої, і за ці гроші відновити виробництво. В період економічної стагнації знайти фінансування вкрай складно. Припустимо, у компанії є активи, під які можна отримати кредит, але реалізувати це бажання на практиці фактично неможливо. В останній рік в банках немає програм надання позик на довгостроковий період часу. І обсяги, які зараз можуть запропонувати фінансові установи, вельми скромні. Доходи від господарської діяльності також зменшилися у всіх індустріях. У такій ситуації, при непередбачених ущербах саме страховка може стати єдиним рятівним колом для підприємства.

Проблеми в економіці, природно, вплинули на ринок страхування. Багато гравців пішли з ринку, і таким чином відбулося його природне очищення. Великі гравці тільки зміцнили свої позиції. Найбільшу довіру на ринку, як і в банківському секторі, в українців викликають представники міжнародних компаній. В умовах змін, які наздогнали нашу країну, я раджу ще більш ретельно читати договори перед підписанням і дійсно приділити час і увагу цьому питанню. Адже страхування – це парашут, і якщо у вас його не опиниться в критичний момент, більше він вам може не знадобитися…

Правда України

Міністром фінансів призначено заступника голови Адміністрації президента Олександра Данилюка

minfin_danyluk

Міністром фінансів призначено заступника голови Адміністрації президента Олександра Данилюка. Із ним же пов’язаний перший публічний скандал у новому Кабміні.

Вчора, 14 квітня, Верховна рада в межах голосування за новий склад Кабінету міністрів України затвердила на посаді міністра фінансів Олександра Данилюка. Від липня 2014-го Данилюк виконував роль представника президента у Кабміні, а із вересня 2015-го – одного із заступників голови АП.

Данилюк також свого часу був радником президента-втікача Віктора Януковича та прем’єр-міністра Юрія Єханурова. До того він кілька років працював у Лондоні та Москві як експерт із економічних питань у міжнародних компаніях.

Хоча Данилюк тривалий час в політиці, політичною фігурою його назвати важко. Наприклад, мало хто здогадується, що він є одним із ініціаторів та координаторів проектів зі створення Антикорупційного бюро чи має відношення до пакета законопроектів, розроблених для отримання Україною безвізового режиму із ЄС.

Також Данилюк разом із Володимиром Федоріним та Міхеїлом Саакашвілі є співзасновником Центру вільної економіки ім. Кахи Бендукідзе. Саме в межах цього проекту розроблявся та був презентований минулого року так званий Одеський пакет реформ, який містить пропозиції щодо змін до близько 30 законів для подолання корупції та бюрократії.

Громадських активістів зацікавила персона нового потенційного розпорядника державних фінансів. Напередодні, коли кандидатура міністра лише обговорювалася, активісти вже почали “копати” інформацію щодо нового призначенця.

У процесі пошуку в мережі, Ігор Прокопенко з’ясував, що Данилюк ще до недавнього часу начебто успішно поєднував державну службу із посадою керівника компанії Rurik Real Estate Investment Limited, яка спеціалізується на керуванні нерухомістю, та її дочірньої структури CEE Investments & Advisory LLP. Обидві компанії зареєстровані у Лондоні.

При цьому Данилюк у своїй декларації не зазначив ані факту майнового права власності, ані факту володіння 457,6 тис. фунтів стерлінгів на їх рахунках.

Сам Данилюк у соцмережах стверджує, що був гендиректором та власником компаній із 2007 до 2010 року, поки не переїхав до України. Потім повноваження склав, а частки у власності позбувся.

Зв’язатися із новообраним керівником Мінфіну нам не вдалося.

Співрозмовники характеризують Данилюка стримано позитивно, відзначаючи високий рівень професіоналізму. “Я його знаю як економіста, який готував системні проекти і який розуміється на керуванні реформою”, – каже Роман Шпек. І додає, що для реформатора важливі не особистісні риси як людини чи економіста, а його здатність підвищити інституційну спроможність відомства – і зробити це швидко.

І саме тут, на думку заступника голови Одеської облдержадміністрації Саші Боровика, може чаїтися небезпека. Данилюк – перфекціоніст, і його принцип ‘‘десять разів міряй’’ у час, коли потрібні швидкі та рішучі дії, може зашкодити справі.

“Коли ми готували Одеський пакет реформ, то намагалися зробити це дуже швидко, як робили це в Грузії. Але його [Данилюка] позиція була – робити досконало. А перфекціонізм наразі не на часі”, – впевнений Боровик.

Сумнівається заступник Саакашвілі й у тому, що Данилюк як керівник Мінфіну буде здатен протидіяти натиску на відомство зі сторони. “Реформатор – це не тільки ідеї та команда. За реформи треба воювати. Наша команда намагається робити реформи, і нас постійно блокують. Ми одразу вступили у політичну боротьбу. А чи чутно, щоб він зайняв якусь політичну позицію? Я в ньому не бачу гравця, спроможного прийняти виклик”, – каже заступник голови ОДА.

З іншого боку, за словами Боровика, Данилюк досить прогресивний і ліберальний у своїх поглядах щодо необхідних для структурних реформ кроків, і його погляди щодо траєкторії руху мало відрізняються від напрямку, який бачить команда Саакашвілі.

Нового міністра фінансів в Україні обрали у той час, коли чинний міністр Наталія Яресько відбула на кілька днів до США. У Вашингтоні проходять щорічні Весняні зустрічі Міжнародного валютного фонду та Світового банку.

За словами заступника міністра фінансів з питань європейської інтеграції Артема Шевальова, Яресько мала провести переговори щодо низки робочих питань не тільки з МВФ, але й зі Світовим банком та Міжнародною фінансовою корпорацією. Від усіх згаданих організацій Україна чекає фінансової допомоги. “За результатами голосування [щодо відставки Яресько і призначення Данилюка] я не впевнений, як буде далі наша програма виглядати [і сприйматися]”, – каже Шевальов.

Нагадаємо, Яресько погоджувалася продовжувати роботу в Кабміні та навіть очолити його за умови, що їй дадуть можливість сформувати технократичний уряд, до якого замість політиків увійдуть професіонали з ринку.

Жодних нових ідей, на думку Шпека, новій команді Мінфіну вигадувати не доведеться – усе, за що взялася Яресько, просто потрібно довести до логічного завершення. Головне, за його словами, щоб продовжувалися структурні реформи у інших міністерствах, без яких Мінфін втілити усі свої завдання не зможе.

Одночасно команда Мінфіну в змозі посилити вплив відомства на реформу всього державного апарату. “Міністр фінансів – це дуже сильна позиція. На жаль, Наталія Яресько не використовувала її потенціал на повну, бо дуже багато часу проводила у переговорах із МВФ. А з цієї позиції практично можна диктувати кроки для всіх напрямків реформ”, – розмірковує Боровик. Міністр, наприклад, здатний вплинути на скорочення витрат державних коштів іншими міністерствами.

“Я не думаю, що завдання будуть якісь нові перед Мінфіном, бо за оруди Яресько були поставлені правильні завдання: і боротьба з корупцією, і переформатування державної фіскальної служби, перетворення її на справжній сервісний орган, і боротьба з корупцією на митниці, і максимальна відкритість роботи Мінфіну. Я переконана, що всі ці завдання залишаться”, – каже заступник міністра фінансів Олена Макеєва.

Наразі ж першочерговим завданням буде перенаправити повторно всі розроблені Мінфіном законопроекти, які депутати не встигли проголосувати. Чинним законодавством передбачено, що після відставки Кабміну всі законопроекти, які не були проголосовані у першому читанні, знову надсилаються на узгодження у всі інстанції.

“Усі закони підуть на переузгодження. Абсолютно всі закони, наші європейські закони, в межах наших зобов’язань, не були ухвалені в першому читанні. І закон про бухгалтерський облік, і закон про аудиторську діяльність, і закон про уповноважених економічних операторів, які вже затверджені Європейською комісією, і Податковий кодекс”, – констатує Макеєва.

Повторне узгодження цих законопроектів може тривати чимало часу, особливо якщо депутати вирішать торгуватися та лобіювати інтереси окремих бізнес-структур.

Правда України

Відмовивши відкрити дані з iPhone терориста, Apple у відповідь отримала зламаний хакерами захист

apple_haker

Відмовивши спецслужбам відкрити дані з iPhone терориста, Apple у відповідь отримала зламаний хакерами захист і сумніви сотень мільйонів власників iPhone у власній приватності.

За логікою речей, Тім Кук, голова знаменитої компанії Apple, повинен хреститися кожен раз перед тим, як сісти за комп’ютер і відкрити робочу пошту. Тому що листи йому приходять дедалі тривожніші й тривожніші.

На початку квітня Куку написав якийсь Леонардо Фабретті, у якого недавно помер 13‑річний прийомний син. Вбитий горем батько мріє отримати доступ до фотографій, які зберігаються в iPhone сина, але біда в тому, що він не знає пароля. “Не позбавляйте мене спогадів про сина”,— волає Фабретті до серця Кука. І додає, що в цілому поділяє філософію Apple, яка говорить про максимальну конфіденційність. “Але повинні бути передбачені рішення для таких випадків, як мій”, — підкреслює Фабретті.

Відкритий лист нещасного батька до Кука опублікували багато світових видань. Більшість з них супроводжували його онлайн-опитуваннями, в яких до 80% респондентів виступали на підтримку ідеї про те, що Apple повинна передбачити варіант екстреного доступу до особистих даних користувачів.

Втім, Фабретті не перший, хто наразився на наглухо закриті ворота Apple. Весь березень IT-індустрія стривожено споглядала, як Тім Кук протистоїть державній машині США.

Федеральне бюро розслідувань зажадало, щоб Apple надала механізм, що дозволяє отримати доступ до файлів в iPhone вбитого в грудні ісламського терориста. Тім Кук відповів відмовою. Більше того: Apple залишалася непохитною навіть після того, як ФБР звернулося до суду, який видав відповідну постанову.

Файли можуть допомогти слідству і запобігти майбутнім терактам, стверджували представники ФБР. Подібне рішення може стати небезпечним прецедентом, оскільки вимагатиме від Apple послабити власну систему захисту, відповідав Кук.

Громадські опитування показували, що населення як США, так і багатьох інших країн розділилося приблизно порівну. В той час як багато людей виходили на акції в підтримку Apple з плакатами, що закликали до припинення стеження за громадянами, інші вважали дії Кука обурливими.

Історія несподівано набула детективного відтінку, коли в середині березня стало відомо, що ФБР паралельно з судовою тяганиною проти Apple посилено шукає сторонніх консультантів для зламу iPhone. Два тижні потому ФБР несподівано відкликало свій позов.

Преса ледь не взяла штаб-квартиру бюро в Куантіко, штат Вірджинія, штурмом, поки нарешті не був випущений офіційний прес-реліз. У ньому ФБР повідомляло, що отримало необхідні дані без допомоги Apple.

Журналісти зраділи: “iPhone зламаний!”, а Apple обмежилася офіційною заявою про те, що “справа не повинна оприлюднюватися”, і утрималася від коментарів, чи дійсно хакерам вдалося обійти систему захисту. На лист Фабретті Кук теж поки не відповів.

Однозначної відповіді на питання, хто вийшов переможцем у суперечці, немає, зазначає американський оглядач Арджун Харпал. За його словами, ФБР отримало бажаний результат — дані з iPhone. А Apple так і не надала бюро засіб для зламування своїх смартфонів.

Однак найголовніший післясмак від всієї історії — тінь сумніву в тому, що дані користувачів в iPhone дійсно надійно захищені.

3 грудня 2015 року Сайед Фарук і його дружина Ташфін Малік здійснили теракт в каліфорнійському містечку Сан-Бернардіно, застреливши 14 і поранивши понад два десятки беззбройних громадян. Самі терористи були вбиті при затриманні. Преса охрестила теракт найбільш кричущим у США після 11 вересня 2001 року.

ФБР заволоділо телефоном Фарука і намагалося використовувати його в інтересах слідства — згідно з наявними даними, він і його дружина діяли не самостійно, а були членами терористичного осередку.

Дані з телефону — історія дзвінків, листування в месенджерах та e-mail — могли б вказати на інших зловмисників і навіть допомогти запобігти новим терактам, міркували слідчі. Однак їм не пощастило: телефоном Фарука виявився iPhone 5c.

Терорист не використовував ніяких додаткових заходів захисту даних. Однак і штатних засобів Apple було достатньо, щоб застопорити слідство і спровокувати один з найбільших скандалів в історії IT-індустрії.

Всі дані в iPhone і iPad автоматично захищаються потужним шифруванням, якщо користувач вибирає у налаштуваннях опцію з паролем — цифровим, графічним або дактилоскопічним. Власне, iPhone нав’язливо пропонує увімкнути такий захист ще на етапі першого включення після того, як користувач відкриває принесену з магазину коробку.

А після того як захист увімкнений, доступ до особистої інформації може отримати тільки той, хто знає пароль або володіє “правильним” відбитком пальця. При цьому кількість спроб обмежена — далі iPhone блокується. Є і ще один рівень захисту, який можна увімкнути в налаштуваннях — при досягненні максимальної кількості спроб дані в iPhone будуть стерті.

Інформація користувачів захищена за останнім словом криптографії — 256‑бітовим ключем, що відповідає стандартам захисту, які застосовуються в Пентагоні і державних структурах США. При цьому в Apple не можуть читати листування користувачів — там теж потрібен ключ, тобто пароль.

Так було і у випадку з телефоном терориста Фарука, який захистив свої дані цифровим кодом лише з десятьма спробами введення.

Діалог між ФБР і Apple почався якраз з вимоги створити програмне рішення, яке знімало б обмеження на кількість спроб введення пароля. Отримавши таку допомогу від Apple, агенти ФБР змогли б зламати код шляхом підбору за допомогою швидких комп’ютерів (так званий метод brute force). В індустрії безпеки такі програмні рішення з боку виробників називаються бекдор (від англ. back door — чорний хід).

Apple відповіла відмовою. “Створення подібної програми було б подібне імплантації ракової пухлини в здоровий організм,— заявив Тім Кук.— Ми ніколи не робили таких програм і ніколи не будемо робити”.

За словами Кука, піти на повідку ФБР означало б створити небезпечний прецедент. Надалі ФБР та інші правоохоронні органи могли б отримувати доступ до даних будь-якого користувача, коли вважали б за потрібне. Це йде врозріз з політикою конфіденційності, яку сповідує компанія.

Громадськість і експерти сприйняли заяви Кука неоднозначно. На підтримку Apple виступили керівники найбільших IT-компаній. Вони хором заявляли про неприпустимість пред’явлених ФБР вимог.

Винятком в індустрії став засновник Microsoft Білл Гейтс. Він став на бік ФБР, назвавши вимогу бюро цілком розумною. Банки ж видають слідчим довідки про стан рахунків підозрюваних, аргументував Гейтс.

У той же час на підтримку Кука виступили користувачі по всьому світу, а найбільше — у США. Apple заробляє очки, констатували оглядачі.

Це найбільший в історії конфлікт, пов’язаний з шифруванням і приватністю, який вибухнув між приватною компанією і урядом, зазначає Харпал. І його суть лежить глибше, ніж питання одного розслідування.

За словами Харпала, конфлікт полягає в тому, що влада не хоче, щоб потужний захист призначених для користувача даних перешкоджав їм вести розслідування. А приватні компанії запевняють, що тільки такий захист може забезпечити безпеку користувачів. Причому не тільки уберегти від стеження з боку уряду, але і від хакерських атак.

“Питання тут не в технологіях,— зазначає Ленс Уланофф, оглядач авторитетного порталу.— Спроба змусити Apple послабити свій захист подібна до спроби прочинити двері в дуже темне тоталітарне майбутнє”.

Де гарантії, що такий бекдор не буде використовуватися урядами різних країн для тотального стеження за громадянами? — з таким заголовком вийшла в середині березня редакторська колонка впливової газети TheNYT.

На думку оглядача Forbes Філіпа Елмера-ДеВітта, конфлікт мало кого залишив байдужим, і чим би він не закінчився, може мати серйозні наслідки для IT-індустрії. Якщо Apple буде змушена підкоритися рішенню суду і зробити бекдор у своєму захисті, майбутнє приватності лишиться нерозв’язаним — так міркував оглядач в розпал березневої судової тяганини.

Однак історія несподівано набула іншого повороту.

Першим, хто висловив ідею про компромісне рішення, був Джон МакАфі, легендарний хакер і розробник першого в світі комерційного антивірусу, який досі популярний. МакАфі публічно заявив, що Apple не повинна погоджуватися з вимогами ФБР, оскільки це послабить захист призначених для користувача даних.

“Уряд, по суті, наказав роззброїти нашу систему кібербезпеки,— зазначив МакАфі.— І це в епоху, коли кібервійни вже маячать на горизонті”.

Він також зазначив, що безсилля ФБР проти Apple пов’язане з тим, що в бюро не беруть на роботу справжніх хакерів. Хакерство — це не професія, це талант, стверджував МакАфі, а в ФБР беруть тільки випускників Стенфорда. На думку МаАафі, протистояння влади з приватними компаніями в цифрову епоху віщує сутінки США як наддержави.

МакАфі запропонував позбавити обидві сторони від тягаря цього конфлікту вельми оригінальним способом. Він попросив ФБР віддати йому iPhone каліфорнійського терориста і обіцяв зламати його за два-три тижні без допомоги Apple. На думку хакера, це дозволило б ФБР отримати бажані дані з телефону і позбавило б Apple необхідності вбудовувати бекдор у свої продукти. МакАфі, зрозуміло, обіцяв не розкривати методів зламу, щоб зберегти систему криптографічного захисту Apple у цілості.

Ні Apple, ні ФБР публічно не відреагували на пропозицію МакАфі. Проте кілька тижнів тому в пресу просочилися чутки про те, що ФБР веде переговори з кількома приватними компаніями, що спеціалізуються на цифровій безпеці, про злам iPhone Фарука.

30 березня агентство Bloomberg повідомило про те, що смартфон був зламаний за допомогою ізраїльської компанії Cellebrite Mobile Synchronization. Ця компанія, заснована в 1999 році, входить в японську корпорацію Sun, і, за інформацією Bloomberg, до неї раніше не раз зверталися федерали. Cellebrite поки відмовляється від публічних коментарів.

Тим часом ФБР відкликав свій позов до Apple, оскільки інцидент можна вважати вичерпаним. Однак питання про те, що саме вдалося зробити ізраїльським фахівцям і наскільки вразливий iPhone для зламу, залишається нез’ясованим, зазначає Харпал.

З одного боку, Apple так і не пішла на повідку в ФБР. З іншого, iPhone все‑таки зламали, відзначають експерти. Apple спочатку набула багато ворогів, відмовившись співпрацювати з ФБР, а потім впала в очах своїх прихильників, після того як виявилося, що хвалений захист даних аж ніяк не бездоганний. Наскільки це важливо для пересічних користувачів, покажуть продажі iPhone найближчим часом, констатують експерти.

“Очевидно, що без співпраці з боку Apple хакери могли здійснити злам, тільки використовуючи якусь широко поширену вразливість,— зазначає американський аналітик Росс Шульман.— А значить, це можуть зробити і зловмисники, наражаючи на ризик дані мільйонів користувачів, які зберігають особисту інформацію в своїх iPhone”.

Правда України

Експорт послуг з України в 2015 році скоротився на $2 млрд, до $9,55 млрд

export-from-ua

Експорт послуг з України в 2015 році скоротився на $2 млрд (до $9,55 млрд). Про це повідомив Микола Малуха.

За даними організації, найбільше за минулий рік просів експорт наукових і технічних послуг — на 51,1%.

На другому місці по падінню опинилися професійні й консалтингові послуги, обсяг яких у доларовому еквіваленті скоротився на 40,2%, на третьому — комп’ютерні послуги (на 12,3%).

Однією з причин погіршення статистики він вважає зарегульованість даної сфери, особливо експортний та валютний контроль з боку держави.

За словами кантрі-менеджера Катерини Божкової, останні 2-3 роки Україна входить до ТОП-5 світових фріланс-майданчиків. “Ми розмістилися на четвертому місці в світі і першому — в Європі за експортом ІТ-послуг”, — сказала вона. На цю сферу припадає 85% всього експорту послуг.

Водночас Україна експортує послуги з маркетингу, продажу та дизайну, а також послуги перекладачів та інше.

Зазначимо, найчастіше про трудову еміграцію замислюються в Україні IT-фахівці та представники медіа, рідше всіх – юристи, банківські працівники і спеціалісти зі страхування.

Правда України

Верховна Рада до 31 грудня 2017 року знизила ставки акцизного збору на вживані легкові автомобілі у 28 разів

auto-akcyz

Верховна Рада прийняла за основу законопроект №3251, яким тимчасово, до 31 грудня 2017 року, ставки акцизного збору на вживані легкові автомобілі знижуються від 2 до 28 разів.

Документ розробили з метою мінімізації ухилення від сплати податків. “В Україні податкове навантаження на нові автомобілі становить 47%, а на старі – 170%, тобто акцизи непропорційно високі”, – підкреслила нардеп Тетяна Острикова (Самопоміч).

У пояснювальній записці до законопроекту, авторами якого є близько 100 народних депутатів, зазначається, що на тлі девальвації значно знизилися продажі автотранспортних засобів, що призводить до скорочення робочих місць як у виробництві, так і в продажах авто і зниження надходжень до бюджету.

“Споживачі не можуть купувати нові імпортні авто через їх високу вартість в гривні, а старі імпортні – через високі ставки акцизного збору, що робить їх ціну неконкурентоспроможною”, – наголошується в пояснювальній записці.

У цих умовах громадяни, особливо в прикордонних областях, купують авто в Європі і використовують їх в Україні без сплати податків. Зокрема, широко поширені схеми тимчасового ввезення нерезидентами і використання авто в митному режимі транзиту.

У документі нагадувалося, що в Україні з початку року діє стандарт Євро5 (тобто ввозитися з Європи можуть автомобілі не старше 2009 року випуску).

Найбільше зниження ставки акцизного збору передбачено на автомобілі з об’ємом циліндра двигуна 1-1,5 л: їх пропонується відповідно знизити в 21,7 рази і майже 28 раз – до EUR 0,063 за 1 куб. см об’єму двигуна.

Як відзначають експерти галузі, високі ставки акцизного збору були практично єдиним бар’єром, що перешкоджає масовому ввезенню в Україну вживаних легкових автомобілів.

За розрахунками аналітиків AUTO-Consulting, з прийняттям законопроекту розмитнення вживаних автомобілів подешевшає в рази. Наприклад, акцизний податок і його складова в фінальному ПДВ з автомобіля 1,5 л складе всього 110-115 євро, проти нинішніх платежів в 3160 євро.

Правда України

Copyright © 2019  НАКИПІЛО  All rights reserved   |   громадянський портал | мережа правди | dmnsa | sellines| купуй!